31.07.2010 г.  

 

    
    Секреты гадания
Головна arrow Астрологія arrow Иоганн Кеплер
     
 

Головне меню
ГоловнаФен-ШуйПрактична магіяПарапсихологіяПсі магіяСонникБіла магіяРейкіАстрологіяВрачевання
Реклама
Банер

Украинская Баннерная Сеть
 
Иоганн Кеплер
Видатний німецький астроном і математик Иоганн Кеплер (1571 - 1630) був також жагучим астрологом. Про це, зокрема, свідчать витримки, що нижче приводять, із проведеного Кеплером аналізу власного гороскопа. Деякі історики науки затверджують, що Кеплер був змушений займатися астрологією хіба лише для того, щоб заробити собі на шматок хліба. Але хіба став би він тоді з такою старанністю досліджувати й описувати положення планет у момент свого народження? Взагалі, аналіз гороскопа Кеплера цікавий не тільки з астрологічної або історичної точки зору, але й із чисто людської. З якою іронією й навіть сарказмом ставиться Кеплер до власних страстей! Як бичує він свої пороки й слабості, нітрохи не піклуючись про власний реноме! Усім нам є чому в нього повчитися...

Людині цьому судилося проводити час головним чином за рішенням важких завдань, отпугивающих інших. Ще хлопчиком він не за віком рано захопився законами метричного віршування. Пробував писати комедії, вибирав длиннейшие псалми й запам'ятовував їх у пам'яті. Намагався вивчити напам'ять всі приклади із граматики Крузиуса. Свої перші досвіди у віршуванні він присвятив акровіршам, загадкам, анаграмам, а потім, коли став більше зріло судити про їхні щирі достоїнства, звернувся до різних труднейшим жанрам ліричної поезії, складаючи оди в дусі Пиндара, складав дифірамби, виявляв цікавість до настільки незвичайних питань, як нерухомість Сонця, походження рік, вид Атланта, що йде головою в хмари. Загадки й хитроумнейшие жарту доставляли йому живейшую радість, з алегоріями він бавився, простежуючи їх до дрібних подробиць, і лише потім “вистачав їх за волосся”. У наслідуваннях він прагнув усюди, де тільки можливо, зберігати слова оригіналу, тлумачачи їх на свій лад. Коли він писав про яких-небудь проблеми, особливу радість доставляли йому парадокси. Він уважав, що французька мова нібито слід вивчати раніше, ніж грецький, а в наукових заняттях убачав ознаки заходу Німеччини. Виступаючи опонентом на диспутах, він завжди затверджував лише те, що дійсно думав. Описуючи свої відкриття, він завжди привносив у чистовий варіант щось нове в порівнянні із чернеткою. Математикові любив вище інших учених занять. У філософії він прочитав в оригіналі твору Аристотеля, склав питання до “Фізики”, пропустив неабияку частину “Етики”, а також “Топіки”, щоб прийнятися за “Аналитики”. Коментарі Планера довелися йому по душі. При читанні “Фізики” він захоплювався Скалигером. Четверту книгу “Про метеорологічні явища” він осяг, головним чином беручи участь у диспутах. У теології його увага із самого початку залучив питання про приречення, і він самостійно прийшов до думки Лютера про відсутність волі волі. Як ні дивно, але ще у віці тринадцяти років він послав у Тюбинген лист із проханням вислати йому, якщо це можливо, який-небудь трактат про приречення, що дозволило опонентові на одному з диспутів піддягти його так: “Уж чи не сумніваєшся ти, приятель, у божественному приреченні?” Пізніше йому вдалося ознайомитися з думкою Лютера, що той виклав у своїй книзі, і разом з Гунииусом він прийшов до більше розумного тлумачення приречення. Але оскільки він негайно ж торкнув іншого спірного питання кальвіністів, то був змушений зупинитися посередині й визнати за богом певні риси особистості, пізнати які нам не дано. Цього він домігся, увівши відповідний гебраїзм у слово “вечеря”. Якщо йому й траплялося затверджувати, начебто до Христа й найдавнішим авторам воскресіння не було відомо, то до першого його спонукували суперечки між ворогуючими партіями, а до другого - темні місця у священному писанні. Міркуючи про милосердя божому, він дійшов висновку, що язичники аж ніяк не обов'язково повинні бути засуджені на вічний проклін. У математику йому неодноразово траплялося ламати голову над багатьма нібито ще не вирішеними проблемами й лише згодом виявляти, що ті давно вирішені. Він придумав небесні годинники, розробив нову теорію, що стосується головним чином п'яти правильних тіл,- предмети воістину важкі

В історії він запропонував нове тлумачення тижнів Данила. Написав нову історію ассірійського царства, почав дослідження римського календаря. Яким би родом ученої діяльності йому не доводилося займатися, він завжди з жаром брав участь у диспутах і становив витяги із прочитаного

Сторінки своїх рукописів він зберігає досить недбало, зате всякого роду випрошені книги прагне всіма силами подольше не повертати, начебто ті можуть йому ще раз знадобитися

Навіть нетривалий час, проведене без користі, заподіює йому страждання. Разом з тим він далекий від того, щоб завзято цуратися людського суспільства. У грошових питаннях він майже скупий, в економії твердий, строгий до дріб'язків і до всього, що приводить до даремної втрати часу. Разом з тим він харчує до роботи непереборна відраза, настільки сильне, що часто лише пристрасть до пізнання втримує його від того, щоб не кинути почате. І все-таки те, до чого він прагне, прекрасно, і в більшості випадків йому вдавалося осягти істину

Своєю сумлінністю він мало чим відрізняється від Крузиуса, набагато уступає тому в працездатності й перевершує того в здравости суджень

Меркурій в VII будинку означає квапливість і неприхильність до роботи, хоча сам Меркурій рухається швидко, а Сонце в секстиле із Сатурном означає ретельність і наполегливість. Такі два протилежні початки в цій людині: він безперестану випробовує каяття із приводу упущеного часу й все-таки постійно безцільно витрачає час. Меркурій наділяє його схильністю до жарту й забави, а також до гри розуму з більше легковагими предметами. У дитинстві він із захватом віддавався грі; ставши старше, він

 
« Пред.   След. »
Вернуться
 
Секреты гадания  
© 2010 Секреты гадания

 

html counterсчетчик посетителей сайта
Топ100 - Гадания